Постійне зростання вартості енергоносіїв та дороге підключення газу вимагає шукати інші типи обігрівальних пристроїв для системи опалення. Електричне або газове джерело тепла – альтернатива твердопаливному котлу. Стаття знайомить з видами та характеристиками обладнання, що працює на твердому паливі, його плюсами та мінусами, способами захисту від перегріву.
Твердопаливні котли види та характеристики
Котли на твердому паливі бувають двох типів:
- класичними, у яких при згорянні палива відбувається виділення тепла.
- піролізними, з виділенням пального газу при підвищенні температури від згоряння палива, та подача його в камеру згоряння, де він спалюється.
Найдосконалішим вважається другий тип агрегатів. У них досить високий ККД, практично повністю згоряє паливо, зміна потужності в широкому діапазоні, менше вимог до димоходу, що забезпечує наявність у конструкції вентилятора, що нагнітає. Але їхня ціна значно вища, у них більше вимог до палива, максимальна його вологість має бути не більше 20%, і до температури води в котлі.
Твердопаливні агрегати бувають чавунними та сталевими. Першим не так важлива жорсткість води, але їм необхідно забезпечити правильну температуру живильної рідини. У лінії подачі для підживлення системи опалення повинна проходити тепла вода, а не холодна водопровідна. Це убезпечить теплообмінник від руйнування через перепади температури. Теплообмінники з чавуну важчі за сталеві, що підвищує їх інерційність. Вони рідше чистяться без зниження ККД, стійкі до корозії, що не тільки збільшує термін експлуатації, а й підвищує вартість.
Котли можуть бути енергозалежними та енергонезалежними. Перший тип – моделі з електричною панеллю управління та вентилятором, яким у камеру згоряння нагнітається повітря. Зазвичай це піролізні котли зі сталі або чавуну. Іноді зустрічаються не піролізні вироби із сталі із вбудованим, що працює, як нагнітач, вентилятором. Енергонезалежне обладнання працює без електроенергії, де система опалення має природну циркуляцію. Але такі моделі менш комфортні та економічні.
Вид палива впливає потужність устаткування. Найчастіше використовуються: буре вугілля, антрацит, кокс, дрова, паливні брикети, тріска. Застосування низькокалорійних матеріалів може зменшувати потужність котла до 30%.
Твердопаливний котел плюси та мінуси
Перш ніж прийняти рішення та купити твердопаливний котел, варто ознайомитися з перевагами та недоліками обладнання.
До плюсів відносяться:
- висока екологічна чистота;
- доступна вартість;
- можливість використання палива різного за фракціями та розмірами, що дозволяє змінювати потужність котла та період його роботи (зі зменшенням розмірів збільшується потужність та знижується час, протягом якого згоряє паливо);
- безпека при експлуатації, правильний монтаж забезпечує економію енергії та запобігає вибухонебезпечним ситуаціям;
- мінімальні ризики виникнення пожеж.
До недоліків обладнання можна віднести утворення нагару на стінках котла, часті завантаження палива для безперервної роботи. Не завжди вдається швидко забезпечити максимальну потужність агрегату.
Захист твердопаливного котла від перегріву
Щоб уникнути неприємностей, які можуть призвести до закипання та вибуху котла, необхідно забезпечити його захист від перегріву. Основною його причиною є висока інерційність агрегату під час спалювання палива. Цей процес неможливо повністю зупинити, поки в камері згоряння не закінчиться дрова чи вугілля. У ньому буде згоряти паливо, тому на виході у теплоносія температура може досягати 100°С і більше. Це призведе до деформації пластикових та металопластикових труб та виходу з ладу всієї системи опалення. Для її захисту використовуються спеціальні пристрої.
- Теплообмінник для охолодження. Їх вбудовують у казан або встановлюють на виході з нього. До агрегату приєднується термоклапан, налаштований на 95°С. При досягненні в котлі високої температури він відкривається і холодна вода, проходячи через теплообмінник для охолодження, омивається гарячим теплоносієм, починає охолоджувати його, поки температура в котлі не стане допустимою.
- Клапани для перемикання. Його призначення – блокувати подачу до системи перегрітого теплоносія та подавати водопровідну холодну воду.
- Монтаж бака-акумулятора великої ємності. Такий пристрій дозволяє не ставити додаткові клапани.
У першому випадку необхідно, щоби постійно був запас води. У другому перегрітий теплоносій зливається в систему – каналізацію, а вода повинна подаватися під високим тиском.
Найкращий спосіб захисту – встановлення твердопаливного котла та теплоізольованого з великим об’ємом бака (буфером) з водою, між системою опалення та котлом.
Коректна робота твердопаливних котлів не буде без правильної установки димоходу. При цьому необхідно, щоб він:
- був виготовлений з термостійких матеріалів, що витримують температуру не менше 500°C, стійких до утворення корозії;
- мав хорошу теплоізоляцію;
- був висотою не менше 4 м та діаметром понад 180 мм.
Але не можна сильно збільшувати габарити димоходу, щоб уникнути утворення повітряної пробки, що заважає виходити диму та газу.
Але головне – при монтажі дотримуватися рекомендацій виробників та враховувати вимоги будівельних норм. Електричні або газові агрегати – альтернатива твердопаливним котлам, які можна встановлювати як резервні джерела тепла. Але при цьому важливо забезпечити їхній захист від можливих перегрівів. Використання такого сучасного обладнання потребує відповідного димоходу, стійкого до впливу кислот. Тільки правильний вибір, встановлення та експлуатація твердопаливних котлів забезпечить безпечну роботу усієї опалювальної системи.